"... Загалом все концентрується на колі дружбанів, незалежно від того, чоловіки до нього входять чи жінки. Ви розумієте. Соціальні зв'язки. Вони разом подорожують. Разом приймають рішення. Це можна називати як завгодно, але все одно йтиметься про рішення, які ухвалюють у кімнатах відпочинку. Поза демократично обраними органами. Поза правилами й процедурами..."
"Хочете залишатись у системі - не розгойдуйте човна. Сидіть спокійно. Робіть, що скажуть. Інакше..."
"... Чекати сорок років, а потім - бах! Знаєш, як кажуть: прагнете помсти - копайте могилу на двох".
"Коли він прокинувся наступного дня, його погладила по голові зовсім інша мама. Мама, у якої зник голос, а очі стали схожі на бабусині. І в цих очах, у їхньому блідо-блакитному погляді Ветле вже тоді побачив дещо, що зруйнувало його життя дощенту. Але слово, щоб назвати побачене, він знайде лише через багато років. ДОКІР. У переддень Нового року й нового страшного життя".
"Біржова торгівля для неї була такою собі вдосконаленою грою з великими ставками і приносила їй таке ж задоволення, як і азартні ігри..."
"Комп'ютерні ігри, у які грають підлітки, цілодобово засідаючи в темних інтернет-клубах, її ніколи не цікавили. Вона чудово знала, коли час вийти з-за покерного столу. І до тієї миті пів року тому вона завжди тримала все під контролем. Шлюб, діти, друзі, робота - з усім цим вона дуже добре давала собі раду багато років. І лише випадковість і фатальне безталання все раптом зруйнували... Вона не була залежна від ігор, ніколи не була..."
"Його життя замовкло ще в дитинстві й мовчало, доки він дорослішав. Він шукав усамітнення скрізь, де міг. Ходив рибалити, полювати. Завжди сам. Він переживав своє горе, приймав свою втрату й намагався грати тими картами, які роздало йому життя..."