"Я не повинен боятися. Страх убиває розум. Страх - це маленька смерть, що веде тебе до повного самозабуття.Я дозволю йому пройти повз мене та крізь мене. І коли він піде геть, то обернуся до нього внутрішнім зором і простежу його шлях. Там, де страх пройде, нічого не зостанеться. Залишуся тільки я...."
"Якби бажання були рибами, ми снасті закидали б усі..."
"Вишуканість приходить із міст, а мудрість, а мудрість - із пустелі"
"Що ти зневажаєш? Ось це і відкриває твою суть".
«Юнак раптом відчув зневагу до всіх цих балакучих облич. Дешевих масок, що приховували гнійні думки – голосів, що тріскотіли в надії заглушити гучну тишу в їхніх душах».
"Правда може виявитися гіршою за його припущення, та навіть небезпечні факти мають цінність, якщо тебе навчили давати їм раду. І саме цих навичок бракує моєму синові. Це треба виправити. Але ж він іще такий юний".
" Якби ж тільки був хоч якийсь спосіб не робити те, що я мушу".
"Вони - надійна команда. Усе могло б бути значно гірше в такій війні".
"Яка бридка справа. У цьому не може бути ні крихти правди. Я знаю мою жінку".
" Ось таким він подобається мені найбільше. Людина честі, яка заслуговує на мою вірність і службу до останнього подиху. Чому ж маю завдавати йому болю?"
"Окремі речі просто змушують полюбити їх".
"Немає, певно, жахнішого одкровення, ніж мить, коли ти дізнаєшся, що твій батько - жива людина зі звичайної плоті та крові".
"Вони просто люди"
"Якийсь делікатний момент! Якщо відмовлюся, ризикую образити його. А користь від цієї людини для мене може бути неоціненною. І все ж... пустити його в захищений моїм щитом простір, дозволити доторкнутися до мене людині, яку заледве знаю?"
"Виходу немає - ми платимо за жорстокість наших предків".
"Мала б існувати наука про невдоволення. Важкі часи та утиски потрібні людям, щоб розвивати душевну силу".